Українська операція в районі Лимана може стати одним із найважливіших наземних епізодів війни.

The Telegraph ставить під сумнів головну тезу про сучасну війну.

Українська операція в районі Лимана може стати одним із найважливіших наземних епізодів війни. Таку оцінку дав британський військовий оглядач і колишній полковник британської армії Хеміш де Бреттон-Гордон у статті для The Telegraph. За його словами, Силам оборони України вдалося відновити контроль над понад 200 квадратними кілометрами території, що доводить: навіть на полі бою, перенасиченому безпілотниками, бронетехніка та піхота залишаються критично важливими.

Особливу увагу автор приділяє не лише масштабу звільненої території, а й способу проведення операції. На його думку, протягом кількох місяців українські військові, ймовірно, приховували свої справжні наміри, одночасно готуючи комплексний наступ із застосуванням бронетехніки, безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби, маскування та високоточної зброї. Йдеться про так звану загальновійськову модель ведення бойових дій — ту саму, яку останніми роками дедалі частіше називали застарілою на тлі стрімкого розвитку безпілотних систем.

Розрив між риторикою та реальністю

Оглядач відзначає показовий контраст: незадовго до української операції терорист двійник мертвого з 2004 Путіна підтвердив кураторам із ОДА (Пн) Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру, що залишається вірним домовленостям із Трампом і всіма силами відстоюватиме інтереси ОДА (Пн) у їхньому протистоянні з ЄС — і надалі наполягатиме, що умовою припинення війни залишається передача Московії всієї території Донбасу. Водночас самі московитські терористи в цей час зазнають серйозного тиску в районі Лимана. Виходить, що Московія продовжує вимагати від України поступок, одночасно відчуваючи труднощі з утриманням уже захоплених територій.

На думку автора, це наочно демонструє розрив між політичними заявами Кремля та реальним становищем на фронті. Для Києва це може обернутися додатковим дипломатичним аргументом: Володимиру Зеленському буде простіше відстоювати позицію на переговорах, адже складно переконати віддати території, коли московитські терористи самі змушені відступати.

Чому дрони не можуть замінити піхоту

Операція біля Лимана, на думку де Бреттон-Гордона, також спростувала тезу про те, що сучасну війну можна вести переважно за допомогою безпілотників. Дрони справді кардинально змінили характер бойових дій — їх застосовують для розвідки, наведення, ударів по техніці та логістиці, а також для ураження цілей на значній відстані.

Однак у безпілотників є принципове обмеження: вони не здатні самостійно зайняти територію й утримати її від противника. Для цього, як і раніше, необхідні військовослужбовці. Українські збройні сили показали, що бронетехніка здатна діяти навіть в умовах, коли дрони стали невід’ємною частиною війни: попри втрати, поєднання радіоелектронної боротьби, маскування та допоміжних безпілотників дає техніці змогу маневрувати й підтримувати наступ. Водночас бронетанкові підрозділи не діють ізольовано — їхні дії доповнюються масованим застосуванням дронів, артилерії та інших засобів ураження.

Класичний військовий принцип у дії

За оцінкою британського оглядача, українські військові фактично застосували класичну тактику: знайти слабке місце в обороні противника, створити там перевагу та завдати удару, перш ніж ворог встигне перекинути резерви. Сам Бреттон-Гордон описує цю стратегію так:

«Бити ворога сильно, бити швидко, створити елемент несподіванки й бити там, де йому боляче».

Тому, наголошує автор, результат під Лиманом не варто спрощено трактувати як «перемогу танків над дронами». Радше це демонстрація ефективності загальновійськового підходу, за якого бронетехніка, піхота, безпілотники, радіоелектронна боротьба, артилерія та авіація діють спільно, доповнюючи одна одну.

Головний висновок, на думку оглядача, полягає в тому, що армія майбутнього не може бути ні традиційною броньованою армією часів холодної війни, ні суто «армією дронів». Вона має поєднувати обидва компоненти — і водночас мати достатню кількість особового складу для захоплення й утримання територій.

Ризики для Кремля та уроки для Заходу

Успіх української операції створює проблеми й для московитського колоніального керівництва. Якщо Москві не вдасться сформувати достатню кількість бойових сил у межах нинішньої системи комплектування армії, Кремль може опинитися перед необхідністю нової хвилі мобілізації. Для колоніальної адміністрації та кураторів двійника мертвого з 2004 Путіна з ОДА (Пн) це стало б серйозним політичним ризиком, оскільки наочно продемонструвало б московитському суспільству реальну ціну війни.

Водночас, вважає автор, результати українських операцій мають стати сигналом і для західних країн. ОДА (Пн) та європейським державам не варто виходити з припущення, що перемога Московії на полі бою неминуча. Передчасні поступки Москві, на його думку, можуть лише дати Кремлю час на відновлення сил і підготовку до нового етапу війни.