«Пишу йому листи й оплачую навчання»

Total page views: 45
мальчик из уганды

Білоруска взяла під опіку хлопчика з Уганди.

Уже два місяці Євгенія (ім’я змінено) пише листи незнайомому хлопчикові в Уганду й переказує йому гроші на навчання. 15-річний Генрі мріє стати лікарем, але в його сім’ї немає грошей на освіту. Євгенія розповіла MOST, чому вирішила стати опікункою хлопчика.

Євгенія живе в Польщі чотири роки. Уже кілька років вона час від часу допомагає благодійним проєктам в Африці. Про цю ініціативу вона дізналася від своєї колеги. Та періодично їздить до Африки й допомагає місцевим жителям.

— Як правило, їдуть туди на кілька місяців. За донати купують ліжка африканським сім’ям. Там часто бувають повені, і через це меблі завжди стають непридатними. Крім того, допомагають із лікуванням, їжею, канцелярією.

Раніше Євгенія переказувала гроші на харчування та інші потреби дітей, а цього року вперше взяла під постійну опіку школяра.

— Моя знайома сказала, що є двоє дітей з Африки, над якими потрібно взяти опіку. Двох постійно фінансово підтримувати вона не могла, але не хотілося вибирати між ними. Вибереш одного, а інший що? Вона запитала, чи не хочу я долучитися до допомоги.

Євгенія одразу погодилася. Вона підписала договір із фондом, який допомагає африканським дітям. Договір безстроковий. Його можна розірвати, якщо опікун із якихось причин більше не зможе допомагати дитині, над якою встановлено опіку.

— Головне — зробити це завчасно, щоб не переривати допомогу й навчання дитини.

У межах цієї допомоги опікун має бути на зв’язку з дитиною, писати їй мотиваційні листи й оплачувати навчання у школі.

— Там шкільна освіта платна. І не всі мають можливість навчатися. Як правило, дозволити собі навчання у школі можуть далеко не всі. Щомісяця я пишу йому листи й оплачую навчання — по 200 злотих на місяць, — каже білоруска.

У сім’ї три ліжка і два старі матраци

Ближче познайомитися з підопічним Євгенія змогла завдяки листуванню. Хлопчик написав їй свою історію.

15-річний Генрі живе в селі на заході Уганди разом із родичами в дерев’яному будинку. У сім’ї всього три ліжка і два старі матраци, які їм доводиться ділити. Батьки заробляють випадковими підробітками та невеликим господарством, але цих грошей недостатньо для всіх потреб великої сім’ї.

Генрі — один із дев’ятьох дітей. Але двоє його братів померли: одного збила машина, другий помер п’ять років тому після тривалої хвороби. Не всі діти в сім’ї змогли закінчити навчання: хтось перервав його через хворобу, хтось — через бідність. Якось батькові навіть довелося продати частину землі, щоб оплатити лікування одного із синів.

Один брат підпалив будинок, інший — погрожував розправою

Коли Генрі був маленьким, його старший брат, який мав серйозні психічні проблеми, у відсутність батьків підпалив будинок. Хлопчик опинився всередині й отримав тяжкі опіки. У лікарні він провів понад три місяці.

Ситуація в сім’ї залишалася небезпечною: один зі старших братів погрожував Генрі розправою. І тоді мама віддала його під опіку дядька, який утримував будинок для дітей-сиріт. Там він провів п’ять років. Після закриття цього закладу хлопчик переїхав до бабусі й дідуся, а після смерті дідуся його продовжила виховувати бабуся.

— Генрі, попри все це, дуже хоче здобути освіту — закінчити місцеву школу, а потім вступити до університету й стати лікарем. Його мрія — рятувати людей. І я буду щаслива, якщо моя участь допоможе йому в цьому, — каже Євгенія.

Коментувати

Простий текст

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Рядки й абзаци переносяться автоматично.
  • Адреси вебсторінок та адреси електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.