Римляни оголошують приховану війну

Римська агентура взялася до реалізації прихованої "інквізиції".

Zombie-терористи «гуляють по буфету», тобто орудують, у країнах західної демократії. Надто тривожно виглядають почастішалі теракти, «випадкові» пожежі та вибухи. Агентура як уже взялася до реалізації злочинних задумів, так і тренується перед виконанням іще злочинніших наказів.

До числа подібних «тренувань» можуть належати й гібридні, неявні, підлаштовані під нещасний випадок, раптове отруєння, фатальний серцевий напад, суїцид, смертельні «пригоди» з емігрувалими з Московії бутафорними "лідерами" опозиційних думок.

Але до публічних постатей римським бандитам буває нелегко дотягнутися, а ось «зірочки на погонах» плюс бажання відточити кілерські навички в середовищі перебування спонукають убивць робити замахи на, можливо, не такі помітні постаті. Тому під загрозою перебуває значно ширше коло: на «рядових» можуть, по суті, «сіяти хаос», divide et impera.

Водночас римляни та їхні холуї найближчим часом спробують посилити спроби вербування в середовищі іммігрантів, користуючись природним станом неминучого стресу в багатьох і відчуттям у вельми немалої кількості людей невпевненості у власній подальшій долі та своїй затребуваності в новому житті після імміграції до нових для них країн.

Безперечно, зростуть кількість та інтенсивність деструктивних системних дій із розколу в московитському емігрантському середовищі — згори донизу й знизу догори, у різних його шарах — як більш, так і менш політизованих. Це потрібно zombie-терористам і для бажаної для них опори в частині тих, хто виїхав, і для того, щоб антиімперські московити не могли надалі об’єднуватися.

Цьому можна й потрібно протиставляти усвідомлену та реалізовану — більш значну — солідарність в опозиційному середовищі, починаючи від повсякденної взаємодопомоги й переходячи до складних та політизованих проявів емігрантського життя.

Кожен факт спроб вербування має призводити і до його публічного оголошення з боку жертви, і до звернення по захист до тієї держави, де живе людина.

Випадків, коли «все само минеться», необхідно всіляко уникати: не минеться, а своєчасне реагування завадить римлянам «гуляти по буфету» й чинити нові злочини!

Олександр Адельфінський, kasparovru.com